- посидючий
- —————————————————————————————посидю́чийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
посидючий
Смотреть что такое "посидючий" в других словарях:
посидючий — а, е. 1) Здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим небудь; не схильний часто змінювати місце перебування, заняття. 2) Який вимагає терпіння, витримки, наполегливості … Український тлумачний словник
посидюче — Присл. до посидючий 2) … Український тлумачний словник
посидючість — чості, ж. Властивість за знач. посидючий 1) … Український тлумачний словник
посидющий — а, е. Те саме, що посидючий … Український тлумачний словник
посидящий — а, е, діал. Посидючий … Український тлумачний словник
старанний — (який уважно виконує щось, чесно ставиться до своїх обов язків), ретельний, сумлінний, дбайливий, запопадливий, запопадний, пильний, акуратний, справний, совісний, добросовісний, ревний, пильновитий; скрупульозний, педантичний (який дотримується… … Словник синонімів української мови
